Шокин Виктор Николаевич, Украина

Место рождения, образование. Родился в Киеве. 1970-1972 гг. - учеба в Украинской сельскохозяйственной академии. В 1980 году окончил Харьковский институт им. Ф. Э. Дзержинского, получил высшее юридическое образование.

Карьера. В 1972 г. Виктор Шокин работал техником в столичном Центральном республиканском ботаническом саду АН УССР.

В 1973-1975 гг. - служба в советской армии (Йошкар-Ола).

В 1975-1976 гг. был старшим техником в НИИ Орион.

В 1980 г. - стажер прокуратуры Московского района Киева.

В 1981-1989 гг. - следователь, старший следователь прокуратуры Московского района Киева.

В 1989-1994 гг. Виктор Шокин занимал должности старшего следователя, следователя по особо важным делам следственного отдела прокуратуры города Киева.
В 1994-1997 гг. Шокин работал начальником отдела надзора за соблюдением законов специальными подразделениями по борьбе с организованной преступностью прокуратуры Киева.
С 1997 г. по 1998 г. - начальник отдела надзора за соблюдением законов специальными подразделениями по борьбе с организованной преступностью Управления надзора за соблюдением законов органами, которые проводят оперативно-розыскную деятельность, дознание и досудебное следствие прокуратуры Киева.

В 1998-2001 гг. - следователь по особо важным делам управления по расследованию особо важных дел Генеральной прокуратуры Украины.

В 2001 году Виктор Шокин отказался расследовать дело Юлии Тимошенко. Пояснил, что решение было вызвано личными профессиональными моментами и сейчас тоже бы отказался от этого дела.

С 2002 г. по 2003 г. и в 2004-2007 гг. занимал пост заместителя генерального прокурора Украины (при Святославе Пискуне).
"Виктор Шокин принадлежит к тому типу людей, которых необходимо гонять, для того чтобы они работали", - такое мнение в 2006 году высказал экс-генпрокурор Святослав Пискун.

Когда Турчинов пришел на пост главы СБУ в 2005 году, он дал команду не делиться никакой информацией с оперативно-следственной группой ГПУ. Тогда Шокина обозвали "кротом" за то, что он якобы слил информацию, что группа СБУ во главе с Андреем Кожемякиным поехала ловить Пукача в Израиль. В итоге Шокин выиграл два суда у Турчинова о защите чести и достоинства.
В 2007-2014 гг. Виктор Шокин находился на пенсии.

26 июня 2014 года Шокин был назначен заместителем генерального прокурора Украины - начальником Главного управления надзора в уголовном производстве и утвержден членом коллегии Генеральной прокуратуры Украины.
11 февраля 2015 года указом президента Украины Петра Порошенко №68/2015 Виктор Шокин назначен генеральным прокурором Украины. Сменил на этом посту Виталия Ярему.

Отметим, что с Шокиным связывают открытие дел против Евгения Кушнарева, Бориса Колесникова и Игоря Коломойского после "оранжевой революции".

Регалии. Виктор Шокин - заслуженный юрист Украины.

Семья. Дочь Шокина Татьяна Горностаева занимает должность заместитель прокурора Одесской области. Муж Татьяны Алексей Горностаев 30 сентября 2014 года был назначен на должность заместителя прокурора Киевского района все той же Одессы. Отец Алексея Горностаева, Николай Горностаев работает заместителем прокурора Днепропетровской области.

По словам самой Татьяны Горностаевой, Виктор Шокин не является ее биологическим отцом, но некоторое время был женат на ее матери. "Я знакома с Виктором Николаевичем, но не являюсь ему родной дочерью, так как рождена в другом браке. Одно время он являлся мужем моей матери, но уже больше десяти лет, как этот брак не существует", - рассказала в интервью 368.media Горностаева.

В Украинской правде появилась информация о том, что Шокин - кум Петра Порошенко. Сам же новый глава ГПУ ответил на этот вопрос еще в 2005 году "Мы с Петром Алексеевичем действительно знакомы, но кумовьями не являемся. Ни я не крестил его детей, ни он - моих,- заявлял Виктор Шокин изданию Фраза.

Генпрокуратура ризикує висікти сама себе, ініціювавши службову перевірку щодо нескореного Віктором Шокіном заступника Віталія Каська.

Перевірка стосується того, як прокуратура "злила" справу Миколи Злочевського - колишнього міністра природних ресурсів уряду Азарова, гроші якого в розмірі 23,5 мільйонів доларів були заморожені правоохоронцями Британії минулого року.

Цей текст буде трохи задовгий та просякнутий датами та цифрами. Але його варто прочитати. Адже, замість того, щоб повертати коштів до України, прокуратура фактично посприяла, аби арешт з грошей було знято і вони потрапили назад у розпорядження Злочевського.

На цю історію як приклад зради звертав увагу посол США в Україні Джеффрі Пайєтт у своєму вбивчому для Шокіна виступі в Одесі. А сама справа проти Злочевського та подальша втрата коштів стала прикладом ганьби, яка сталася внаслідок змови в Генпрокуратурі на найвищому рівні.

Причиною для кримінальної справи проти Злочевського було те, що гроші на його рахунки в банку BNP Paribas потрапили від Сергія Курченка, проти якого в березні 2014 року було застосовано міжнародні санкції.

Підставою для відкриття провадження стало намагання Злочевського вивести гроші з Британії. У березні минулого року розпорядник його рахунків адвокат Андрій Кіча дав банку вказівку перевести близько 23 мільйони доларів з Лондону на Кіпр, після чого BNP Paribas поінформував про це британський Офіс з питань великого шахрайства, який діє під наглядом генерального прокурора.

Як наслідок, 22 березня 2014 року, через місяць після втечі Януковича, Офіс з питань великого шахрайства почав справу про відмивання коштів. В рамках провадження, 16 квітня та 28 травня 2014 року британський суд наклав арешт на кошти Злочевського в розмірі 23,5 мільйонів доларів, які були розміщені на цих рахунках.

Після цього, отримавши матеріали з Великої Британії, 5 серпня 2014 року Генпрокуратурою було відкрито провадження за статтею "незаконне збагачення в особливо великих розмірах".

Злочевський, зрозумівши масштаб проблем, починає шукати виходи на керівництво Генпрокуратури України та оскаржує арешт коштів у Британії.

Що робить Касько? 20 листопада як заступник генпрокурора, який відповідає за міжнародні зв'язки, він попереджає іншого заступника генпрокурора Олега Заліска, який відповідає за слідство, про те, що "на початок грудня заплановані слухання по цій справі, зокрема, щодо правомірності арешту активів Злочевського...
Що мав би зробити Заліско? Вжити заходів, щоб британці на суді мали докази незаконності коштів екс-чиновника. Але замість цього 2 грудня 2014 року слідчий Кравець, що перебуває у підпорядкуванні заступника генпрокурора Заліска, пише листа про те, що Злочевський... чистий перед законом. Хоча тоді вже було відкрито провадження щодо його незаконного збагачення та тривав збір доказів по справі.

Скільки коштувало Злочевському така "прощена грамота" – можна здогадуватися. Але Україні вона вартувала втрати можливості повернути 23,5 мільйони доларів. Весь текст, який потребував Злочевський, вмістився на половині аркушу:
Листа отримано дуже вчасно – адже 3 грудня в Лондоні почалися слухання щодо зняття арешту з коштів Злочевського.

Ще через день, 4 грудня 2014 року перший заступник генпрокурора Микола Герасимюк взагалі вирішує прибрати справу Злочевського з Генпрокуратури та віддати її у... міліцію.

Чим займалися слідчі у МВС по справі Злочевського, сказати складно. Очевидно, провадження поклали туди як у схованку. А нагляд за слідством у МВС належав тоді до посадових обов'язків іншого заступника генпрокурора Віктора Шокіна.

Саботаж Генпрокуратури шокує закордонних партнерів України. 10 грудня британці звертаються до влади з попередженням, що з коштів Злочевського буде знято арешт.

Тодішній генпрокурор Ярема доручає Герасимюку та Шокіну до 25 грудня вирішити питання щодо звернення до британських правоохоронців по справі Злочевського, але станом на це число жодних документів Каськом, який відповідав за міжнародну правову допомогу, отримано не було. А трьома днями раніше Герасимюк, який завершив свою місію, "зливши" справу Злочевського в міліцію, пише... заяву про відставку за власним бажанням!

Скандалу не уникнути. Включається важка артилерія: 25 грудня в прокуратуру приходить лист від компетентних органів США (!) із попередженням, що подальше зволікання у справі Злочевського поставить під сумнів усі санкції щодо усього (!) оточення Януковича, накладені Євросоюзом, Швейцарією та Ліхтенштейном.

Це детально викладено в рапорті Каська на тодішнього генпрокурора Ярему:
Тільки 29 грудня 2014 року справу повертають з міліції до прокуратури – треба визнати, що Шокін зумів це зробити напередодні, навіть у вихідний день. Після чого Злочевському в той же день висувають підозру.

Усі ці шарахання було взято до відома судом у Лондоні, який задовольняє клопотання Злочевського та знімає арешт з коштів. Суддя в постанові звертає увагу на непослідовність позиції української прокуратури, яка з різницею в 27 днів дає листа Злочевському про його чистоту перед законом (справа рук Заліска та Герасимюка), а потім вручає підозру (під впливом посольства США та за наполяганням Каська).

Так в нетрях Генпрокуратури було зроблено все, аби чиновник-корупціонер епохи Януковича отримав назад свої півмільярда гривень.

Цікаво, що раніше я надсилав звернення до Генпрокуратури щодо покарання посадових осіб, дії або бездіяльність яких призвела до втрати коштів. 24 квітня 2015 року заступник генпрокурора Юрій Столярчук обіцяв дослідити, чому попереднє керівництво Генпрокуратури фактично діяло в змові зі Злочевським. Але за півроку нічого зроблено не було – аж поки в жовтні 2015, після листа нардепа Тетяни Чорновол прокуратура – ні, не відкриває провадження щодо Герасимюка або Заліска, а починає службову перевірку... щодо Каська.

За моєю інформацією, аналогічно до Злочевського зрадники в Генпрокуратурі зараз намагаються допомогти Юрію Іванющенку. Він "зарядив" ходоків, аби його зняли з "чорного списку" Інтерполу. І минулого тижня була мала місце спроба – на щастя, невдала – не продовжити санкцію суду на його розшук.

Відвертий саботаж або допомога оточенню Януковича лягає плямою не тільки на Ярему або Шокіна – а на всю владу. І наслідком втрати довіри буде не рейтинг генпрокурора – а рейтинг чинного президента. Що майже аналогічно реваншу Партії регіонів у старих і нових обличчях.

ДОДАТОК: ВИТРИМКИ З РІШЕННЯ БРИТАНСЬКОГО СУДУ У СПРАВІ ПРО ЗНЯТТЯ АРЕШТУ З КОШТІВ ЗЛОЧЕВСЬКОГО: