Пискун Святослав Михайлович, Украина

Место рождения, образование. Родился в Бердичеве Житомирской области. В 1984 году окончил Львовский государственный университет им.И.Франко по специальности правоведение (квалификация - юрист).

Карьера. В 1976-1977 гг. работал слесарем-ремонтником завода Комсомолец в Бердичеве.

После службы в армии и окончания вуза четыре года, в 1984-1988 гг., проработал старшим следователем прокуратуры Ирпеня Киевской области.

1988-1990 гг. - инструктор орготдела Ирпенского горкома Компартии Украины.

1990-1997 гг. - прокурор отдела прокуратуры Киевской области, прокурор-криминалист прокуратуры Киевской области, зампрокурора Киево-Святошинского района, зампрокурора Ирпеня, начальник следственной части отдела по борьбе с организованной преступностью прокуратуры Киевской области.

1997-2002 гг. - начальник следственного управления, замначальника налоговой милиции - начальник следственного управления налоговой милиции Украины, заместитель председателя Государственной налоговой администрации Украины Николая Азарова.

В 2002 году "с подачи" президента Леонида Кучмы в первый раз стал генеральным прокурором Украины. После увольнения в 2003-м за "чрезмерную политизацию органа в целом и создание собственного политического имиджа" Пискуна на посту шефа ГПУ сменил Геннадий Васильев.

В 2004-м Пискун был заместителем секретаря Совета национальной безопасности и обороны Украины Владимира Радченко. В декабре того же года по решению Печерского райсуда Киева вернул себе пост генпрокурора. В октябре 2005-го президент Виктор Ющенко, недовольный работой Пискуна, инициировал его отставку. Пост главы ГПУ занял Александр Медведько.

26 апреля 2007 года Ющенко, пребывая на пике конфликта с Партией регионов и ее лидером Виктором Януковичем, восстановил Пискуна в прежней должности. А уже через месяц, 24 мая, снова отправил в отставку. Согласно официальной причине, Пискун за 20-дневный срок не сложил депутатский мандат, то есть работал одновременно на должностях в исполнительной и законодательной ветвях власти. По мнению же наблюдателей, скорая отставка последовала в связи с тем, что старый-новый генпрокурор не оправдал надежд главы государства в его войне с правящей коалицией.

Дважды, в 2006 и 2007 гг., Пискун получает мандат народного депутата Украины. Оба раза - по списку Партии регионов, в то же время, оставаясь беспартийным. Член парламентского комитета по вопросам законодательного обеспечения правоохранительной деятельности.

Осенью 2012 года баллотировался в Верховную Раду VII созыва самовыдвиженцем по округу №63 в Житомирской области, однако проиграл Анжелике Лабунской.
Общественная деятельность. С 2001 года - заместитель председателя Союза юристов Украины.

Семья. Жена Светлана Севастьяновна родилась в 1962 году в городе Маневичи Волынской области. Как отмечено в автобиографии политика, размещенной на сайте Партии регионов, она домохозяйка. У супругов двое детей - дочь Татьяна (1983 г.р.) и сын Святослав (2000 г.р.).

Я не знаю, в якій нормальній країні можливо, щоб прокурор усе життя працював на державній службі, жив на мізерну зарплату, а потім став власником розкішної вілли на Лазуровому узбережжі Франції.

Ідеться про тричі генерального прокурора України Святослава Піскуна, нерухомість якого я нещодавно виявив у містечку Ле Канне поблизу Канн, відомому на весь світ завдяки набережній Круазет і червоній доріжці міжнародного кінофестивалю
Повна адреса гніздечка колишнього чиновника: 1745 Chemin des Collines, Le Cannet, France 06250.

Будинок Піскуна оформлений на компанію SCI Kuasar, яку придбано на його дружину Світлану Піскун та дочку Тетяну Іващенко у грудні 2011 року. Саме тут і жив Піскун, коли в часи Януковича втік з України.

Ось витяги з реєстру французьких компаній, а також кадастру міста Ле Канне. Земельна ділянка Піскуна має номер 181
Декілька тижнів тому я писав, як Піскун підробив документи – проставив фальшиві штампи у свій закордонний паспорт. Робив це з метою створити хибне уявлення, що Піскун в часи Януковича жив в Україні, а тому мав право балотуватися на виборах 2014 року, бо нібито не порушував п'ятирічний термін проживання на території держави.

Піскун стверджував у суді, що цілий рік жив на базі в "Буковелі", а насправді – під Каннами. Фальшиві штампи в паспорт були проставлені в Дніпропетровському аеропорту, який контролював Ігор Коломойський. Так само Коломойський володіє "Буковелем", який створив алібі для Піскуна. І саме завдяки Піскуну десять років тому, в 2005-му Коломойський уник кримінальної справи за замах на вбивство адвоката Карпенка. Закриття справи, за твердженнями поінформованих осіб, не могло коштувати менше 50 мільйонів доларів. Сума була багато разів повернута Коломойським назад через Укрнафту.

Я вже не один місяць намагаюся порушити кримінальне провадження проти Піскуна за підробку документів. Нарешті, минулого тижня отримав з прокуратури Києва позитивну відповідь – екс-генпрокурор тепер під слідством. Сподіваюсь, що цей епізод доповнять незаконним збагаченням і хабарництвом, а вілла на Лазурному узбережжі Франції з місця перепочинку від української буденності перетвориться на речовий доказ у справі.